ТРАНСФОРМОВАНИЙ "НАРОДНИЙ" СПІВ
Суто сценічно орієнтоване явище, яке виникло під впливом діяльності Державного хору імені Григорія Верьовки і розквітло в часи керівництва Анатолія Авдієвського.
Характерно, що спершу, від часу свого заснування під керівництвом Григорія Верьовки, його хор уживав традиційну манеру співу. Григорій Гурійович був схильний добирати талановитих співаків з народу – і дозволяти їм самовиражатися, подеколи й імпровізувати у заспівах і виводах, так само, як це є в народній традиції... Проте, коли його не стало, все змінилося. Досить докладно про трансформацію народного співу в межах хору написав багаторічний учасник колективу Володимир Перепелюк у своїй книзі "Повість про народний хор" (pdf) – Київ, 1970; див., наприклад, с.216-227.
Уживана хором протягом останніх десятиліть гучна, демонстративна грудна манера виконання не подібна до жодної з українських реґіональних традицій, проте за радянського часу саме такі колективи звикли називати "народними". Сьогодні цей спів – самостійна мистецька течія, яка має власні школи та засади вираження.
• Професійно-"народний" спів • Наслідування професійно-"народного" співу
Більше інформації: